Трёп из темы "Политбонистика"

Задумайтесь над тем, почему какой-то язык общения оказывается в лидерах?
Это не из-за того, что кто-то приказал использовать, а только лишь по той причине, что этот язык человеку НУЖЕН.

Что человек владеющий только и исключительно украинским мог сделать карьеру, мог добиться успеха в жизни не зная русского?

И сейчас тоже, как бы ни приказывала власть использовать только украинский, всё равно все будут знать на Украине русский. А иначе окажешься на обочине успеха.

Не нужен русский сейчас, как и в советское время, только тем, кто сам себе сказал в душе (осознанно или неосознанно) я родился на этом хуторке, мой отец и мои предки жили здесь, пахали землю, горилку пили и я буду тоже жить точно так же.

Вот для такого ограниченного человека в своих желаниях украинского вполне достаточно.

Мне в этом году будет 60 лет, и раньше мне английский был не нужен, а сейчас понадобился. Учу.

А украинский, даже если и на Украине жить буду учить не буду.
Без надобности.
Читать я так читаю, сам не говорю, естественно, т.к. на Украине не жил никогда, полагаю разговорную речь тоже пойму.

Поки всі ще не наговорились...
2 Dmytr

dimir, вы - анекдот

не пытайтесь делать заключения о том, о чём не имеете ни малейшего представления

гнила тема...

МОРАЛЬ СЕЙ БАСНИ ТАКОВА .
НЕ ДАЙ МНЕ БОГ СОЙТИ С УМА .

Аж ось і я!

Igor писав(ла):

По какому еще вопросу я не успел отчитаться?

Ти не навів жодного прикладу "знущання" з російської в Україні .

Ігорю, чесно кажучи, я хотів знову наваяти розлогий пост, але вирішив, що сенсу немає, бо мені здається, що особисто з тобою ми порозумілися абсолютно. В крайньому разі, тон твого останнього повідомлення цілком конструктивний .

Тільки пару зауважень:

1) Українську таки утискали, планомірно її "причісуючи". Я про це, в принципі писАв, але ще пару доповнень (вже не з області дитячих вражень, а з царини "національної політики" СРСР; і тільки "найсвіжіше" - перед самісіньким розпадом СРСР):

- 1984 рік - Міністерство культури переводить діловодство в музеях на російську. Для чого - не зрозуміло. Але ще не зрозуміліше чому всі старі форми українською треба ЗНИЩИТИ. Виконуватися має під загрозою визнання профнепридатними. А архівні працівники ховають все по ничках. Знаю на прикладі одного конкретного музею, але так відбувалося в усій Україні. Одночасно (майже на рівні приколу) вчителям російської мови на 15% підняли зарплату у порівнянні з укр.
- 1989 Постанова ЦК КПРС про "загальнодержавну" мову (здогадайтесь яку). В 90-му бюджет освіти стосовно національних напрямків "випадково" зрізаний на 60%.

2) Ну, а про програму поступового "злиття" мов я теж вже писАв. Ця тема вже наразі досліджена ґрунтовно. В інтернеті повно цілком наукових розшуків без тіні істеричних заяв (що, нажаль, теж трапляється).

Ігорю, талончики двома мовами - це звичайно супер , але це жодним чином не врятувало б мову від повного зникнення, проіснуй СРСР ще якійсь час. Скільки знадобилося б невідомо. Західна Україна трималася б іще довго. Центр-північ - залишалося 1-2 покоління; центр-південь та Слобожанщина програли цю війну давно: найчутливіший удар - Голодомор.

Я розумію, що тобі здавалося - "все гуд". Якби українська мова тільки на талончиках і залишилась, то ти це тільки згодом помітив би. Про цю ситуацію не знали не тільки російськомовні українці, але й будь-хто з пересічних громадян (в тому числі, цілком "національно свідомих"). ЇЇ просто неможливо відфільтрувати, не будучі мовником, або не знаючи про той наступ з першоджерел.

Якщо її обмалювати простим доступним язиком, то ситуація схожа на життєву: як сусіди один одному переставляють парканчика. У кого морда ширша, той і паркан ширше переставляє. А якщо це робити не поспішаючи, то й помітити важко. Весною городець переорали, заодно на 10 см пересунулись. Але коли з гектара землі у тебе залишається 20 соток, то це важко не помітити.
Ну, уяви собі: ти в суд - так і так "Забрали земельку", а тобі відповідають - "Знаєш, твій сусіда нам в район газову трубу проклав, - справжній герой, - так-шо розбирайся сам..."; ти до сусідів, а вони: "Так історично склалося..."
І питання зараз стоїть не про наступ на чиїсь інтереси, а як межу повернути на місце, а проходить вона не по землі, а виключно В ГОЛОВАХ.

Так от, панове російськомовні українці, не будьте такими байдужими сусідами. Навіть Igor відзначив звідки насправді йде подача на наші внутрішні конфлікти. Якби наш сусід половину від пропагандистського бюджету витратив на реальний розвиток російської в Україні, то шкіл російських можна було б навідкривати - задовбалися б наші баби рожати , а на другу половину можна було сотню українських в Росії відкрити. Але ж це нецікаво... Ані вашим, ані нашим.

А чого наші російські колеги так напружено в таких ситуаціях поводяться - взагалі не розумію. Хлопці, ну вже ваші ж інтереси точно ніяк не зачіпляються!!! Чи ви себе відчуваєте одним цілим з вашим урядом? чи якимсь чином здатні впливати на те, що відбувається за червоними зубцями?

ЗІ: Один хрін - розлогий пост вийшов. Не вмію я коротко й по суті.

Igor, Вы писали, что никто не обращал внимания.
Вот и подтверждение неправоты этого.

Пане Дмитро! Ну шо Вы приципились к языку? Или все остальное, что делалась в СРСР было хорошо? Язык это только последний штришок. Любой язык можно выучить, но он никогда не станет родным, но это ерунда. В России сколько было случаев, когда русский шел на русского (раскулачивание, расстрелы, Власовщина), ведь не из за языка же. Укарине (и остальным бывшим советским республикам) хорошо говорить - это русские виноваты. А что говорить русским? Кто виноват?

Весеннее обострение...
Раньше в столовых во всех учреждениях, фабриках и заводах в компот соответствующие службы бром наливали, чтобы народ был поспокойнее. Потому на тех, кто с собой на работу носил свои бутербродики и своим кипятильничком воду для чая кипятил, смотрели косо: а почему ты в столовую не ходишь, для кого она построена?
Теперь компот подают без брома...
Результат налицо.
Весеннее обострение: съезжают крыши, углубляются противоречия, рушатся мосты, приступы немотивированной жестокости и неконтролируемой ярости, массовые психозы, повышенная агрессивность.